Проведення мозкового штурму як методу розвитку дивергентного мислення

Теоретична довідка

Метод мозкового штурму - це популярний метод висування творчих, креативних ідей щодо певної проблеми.

Цей метод був запропонований Алексом Осборном в 1953 році. Його автор - в першу чергу відомий спеціаліст з реклами і даний метод задумувався як одна із креативних технік саме в галузі реклами. Але скоро переваги мозкового штурму стали зрозумілі спеціалістам не тільки рекламного бізнесу, а і в інших галузях, там де потрібно генерування нових нестандартних ідей. Інша назва цієї техніки - "злива ідей" - показує, що цінність методу саме в генеруванні великої кількості іде, з яких потім обирається одна або декілька, які задовільняють вирішення проблеми. 

Методика проведення мозкового штурму

Для мозкового штурму обирається група із 6-10 чоловік. Серед них обов'язково повинна бути людина, яка обізнана з цим методом дуже добре, "новачків", тобто людей, які не мають уявлення про метод, повинно бути не більше 1-2 учасників. В групі повинен бути голова, який керує перебігом сеансу. На початку всі ознайомлюються з правилами.

Правила:

1 етап - етап генерування ідей: всі члени команди висловлюють ідеї щодо розв'язання проблеми, які коротко фіксуються; на цьому етапі не допустима критика будь-якої ідеї, навпаки, чим безглуздіша на перший погляд ідея - тим краще. Ідеї висловлюються вголос, щоб інші учасники могли згенерувати власні, спираючись на асоціації з попередніми ідеями, утворивши цим самим  "зливу" ідей, про яку заявлено в назві.

2 етап - обговорення сильних та слабких сторін кожної з запропонованих ідей, можливості їх застосування.

3 етап - вибір найсильніших ідей та обговорення можливості їх застосування.

Метод мозкового штурму гарно спрацьовує, якщо в команді гарні стосунки, немає лідера, який буде "забивати" чужі ідеї, всі члени команди зрозуміють, що на першому етапі критикувати будь-які ідеї не можна, а на інших етапах - висловлюється думка стосовно ідеї. а не особистості, що її запропонувала.

Заповіді розвитку дивергентного мислення

1. "Чим більше ідей тим краще"

2. "Нові ідеї повинні спиратися на попередні"

3. "Дивні та несуразні ідеї теж мають право на існування

 4. Золоте правило: не оцінюйте ідеї

Як оцінити результати мозкового штурму?

Результативність проведеної сесії оцінюється не тільки за кількістю запропонованих ідей. Важливо, наскільки всі учасники відчують кожну з запропонованих ідей та пропозицій. Який смисл в генеруванні безлічі ідей, якщо вони по завершенні сесії залишаться тільки на папері? Тож важливо при оцінці результатів звернути увагу на те, наскільки творчо пройшов процес та чим він завершиться.

Як шукати теми для мозкового штурму для учнів з фізики?

1. Винахідницькі задачі

Запропонувати учням винахідницьку задачу, розв'язання якої, на вашу думку, їм по-силам. Почати можна з так званих відкритих задач, якщо вчитель не впевнений, що власне винахідницька задача їм по силам.

 2. Розв'язання побутових проблем з використанням фізичних закономірностей

В якійсь мірі, це аналог винахідницької задачі, але в спрощеному варіанті. Вона може зацікавити учнів навіть більше, так як учні сприймають її як особистісно цінну.

3. Реклама

 Не забуваємо, що метод мозкового штурму вперше був застосований в цілях створення реклами. Тож запропонуйте створити рекламу приладу або пристрою. Цінність для навчання, неоспоримо, буде, а ви проспостерігаєте за діями учнів, їх вмінням працювати в команді.